- сіяльник
- [с’і/йал'ниек]
-ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
сіяльник
Смотреть что такое "сіяльник" в других словарях:
віяльник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
сіяльник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
віяльник — а, ч. Той, хто перевіває щось, працює на віялці … Український тлумачний словник
глином'яльник — а, ч. Робітник, який місить глиняне тісто … Український тлумачний словник
м'яльник — а, ч. Той, хто щось мне, займається розм якшенням чогось … Український тлумачний словник
підодіяльник — а, ч. Легкий чохол, який одягають на ковдру або прикріплюють до неї; підковдра … Український тлумачний словник
самодіяльник — а, ч., рідко. Учасник самодіяльності (у 2 знач.) … Український тлумачний словник
сіяльник — а, ч. Те саме, що сівач … Український тлумачний словник
глином'яльник — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
м'яльник — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
